Українським ринком праці керують жінки та чоловіки
За 8 місяців 2026 року Державна служба зайнятості України запропонувала своїм клієнтам майже 315 тисяч вакансій. У пошуках роботи до цього відомства звернулися 484 тисячі громадян. Про це повідомили у Державній службі зайнятості.
Найбільшу групу серед них становлять особи віком понад 55 років — 107 тисяч. Середній строк пошуку нового місця роботи без урахування часу на професійну підготовку становить 42 дні. Роботодавці подали пропозиції для представників майже 4 тисяч різноманітних професій.
Найпопулярніші вакансії та затребувані спеціалісти
Найбільше вакансій зафіксовано у сфері торгівлі та послуг — майже 59 тисяч. Найменший попит спостерігався на кваліфікованих працівників сільського, лісового господарства, риборозведення та рибальства — 7,9 тисячі вакансій.
До найпопулярніших професій належать: підсобний робітник, водій автотранспортних засобів, продавець продовольчих товарів, кухар, бухгалтер, спеціаліст державної служби, охоронник, медична сестра, вчитель закладу загальної середньої освіти, швачка, адміністратор, сторож.
Зворотна сторона ринку праці
Найрідкісніші вакансії пропонувалися для: генетика, завідувача ринку, ґрунтознавця, юриста-міжнародника, історика, соціолога, модельєра, поліграфолога, страхувальника, диск-жокея, лялькара, кіоскера, сатураторника, копіювальника.
Розвиток ринку праці
Впродовж січня – травня 2026 року через Державну службу зайнятості роботу шукали майже 341 тисяча людей. Це свідчить про постійні зміни та трансформацію трудових ресурсів у нашій державі.
Ринок праці України динамічно розвивається, відображаючи загальні тенденції суспільно-економічного розвитку. Характер попиту на робочу силу та зайнятості населення зазнають змін під впливом технологічної модернізації, структурних зрушень в економіці, демографічних процесів. Аналіз сучасного стану та перспектив розвитку ринку праці є важливим завданням державної політики зайнятості.
Людський капітал відіграє ключову роль у забезпеченні сталого розвитку України. Тому питання ефективного використання трудового потенціалу знаходиться у фокусі уваги органів державної влади та інституцій громадянського суспільства.
