У Верховній Раді спростовують чутки про масове знесення застарілого житлового фонду
Парламент наразі не розглядає жодних планів щодо знесення хрущовок. Натомість увага прикута до законопроєкту про комплексну реконструкцію застарілого житлового фонду, який передбачає різні варіанти оновлення – від модернізації окремих будинків до ремонту всієї інфраструктури кварталу.
Занепокоєння щодо долі радянського житлового фонду в Україні виникло на тлі чуток про можливе масове знесення так званих хрущовок. Однак голова профільного комітету Верховної Ради Олена Шуляк спростувала ці повідомлення. За її словами, парламент поки що не опрацьовує жодних планів із приводу демонтажу багатоквартирних будинків радянської епохи.
Стан застарілого житла в Україні дійсно викликає занепокоєння. Згідно з даними, зібраними до 24 лютого 2022 року, в країні налічується понад 30 тисяч таких об’єктів, із яких близько 10 тисяч – хрущовки. У деяких містах їхня частка може сягати до половини всього житлового фонду. Однак у Верховній Раді наголошують – для вирішення цієї проблеми потрібні комплексні рішення, а не просте знесення.
Реновація замість знесення
Основним законодавчим документом, який стосується даного питання, є проєкт закону №6458, ухвалений у першому читанні ще у вересні 2022-го. Як пояснила Шуляк, цей документ не передбачає універсального знесення застарілих будівель. Натомість він закладає основу для комплексної реконструкції такого житлового фонду.
За її словами, реновація може мати різні варіанти – від модернізації окремих багатоквартирних будинків у межах кварталу до оновлення всієї інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури. Конкретне рішення для кожного будинку залежатиме від результатів технічного обстеження, енергетичного аудиту та техніко-економічних розрахунків.
Окремо Шуляк підкреслила, що в чинній редакції законопроєкту знесення будівель розглядається лише як виняток – коли застосування інших способів реконструкції неможливе. Тож головний акцент робиться на комплексному оновленні, а не на демонтажі.
Потрібні публічні консультації
Втім, у парламенті ще не дійшли до остаточного рішення щодо оновлення застарілого житлового фонду. Після доопрацювання законопроєкт №6458 має пройти етап публічних консультацій. Адже, як зазначила Шуляк, питання реновації старих будівель має масштабні наслідки, тож вимагає широкого обговорення із залученням усіх зацікавлених сторін.
Крім того, через триваючу війну нюанси житлової політики суттєво змінилися. Тому Верховна Рада наразі активно використовує інструмент публічних консультацій, у тому числі щодо цієї ініціативи. Мета – отримати максимальний зворотний зв’язок та доопрацювати законопроєкт так, аби він дійсно запрацював і вирішив проблему застарілого житла в Україні.
