Прозорість як стратегія: чому “білий бізнес” стає новою нормою
Під час Business Wisdom Summit учасники панельної дискусії обговорювали важливі зміни у сприйнятті сплати податків як бізнесом, так і суспільством. Ще кілька років тому ухилення від оподаткування часто розглядалося як “нормальна практика”, але сьогодні воно все частіше сприймається як відхилення від норми.
Нова економічна реальність: прозорість стає нормою
Модераторкою дискусії виступила Євгенія Ріяко, СЕО юридичної компанії RIYAKO & PARTNERS. На її думку, у найближче десятиліття повна сплата податків і статус “білого” бізнесу стануть стандартом. Водночас це означатиме і зміцнення голосу бізнесу у взаємодії з державою, а також більшу прозорість, передбачуваність і підзвітність контролюючих органів.
## Зміна внутрішньої логіки компанії
Василь Даниляк, СЕО Групи компаній ОККО, зазначив, що робота в білу змінює внутрішню логіку компанії: вона переглядає бізнес-модель, оптимізує операційні витрати, що створює довгострокову конкурентну перевагу.
“Компанія, яка працює прозоро, щодня думає про операційну ефективність, тоді як інші часто думають, як зекономити на податках”, – підкреслив Даниляк.
Водночас, за словами Євгенія Ріяка, прозорість відкриває можливості впливати на правила гри через діалог із державою, і цей канал поступово стає важливішим за неформальні практики.
## Банки як драйвери детінізації
Андрій Букін, заступник голови правління банку “Південний”, зазначив, що банківський сектор фактично виступає одним із ключових драйверів детінізації. Саме доступ до грошей змушує бізнес ставати прозорішим.
“Чим відкритіша компанія, тим більше пропозицій вона отримує від банків, а конкуренція між фінансовими установами автоматично знижує вартість кредитів і покращує умови”, – наголосив Букін.
Прозорість відкриває доступ до більших кредитних лімітів, беззаставного фінансування та довгострокових інвестицій.
## Зміна ставлення суспільства
Данило Гетманцев, голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, звернув увагу на важливу трансформацію суспільного сприйняття тіньової економіки.
“Ще кілька років тому ідея платити податки викликала нерозуміння. Сьогодні для багатьох – це вже норма”, – зазначив він.
Держава, за словами Гетманцева, намагається створювати стимули для прозорого бізнесу, зокрема через концепцію “клубу білого бізнесу” – механізму, який передбачає менший рівень контролю для компаній із високими податковими показниками.
## Виклики для “білого” бізнесу
Утім, навіть для прозорих компаній ситуація залишається складною через існування значного тіньового сегмента. Андрій Лукасевич, менеджер з протидії нелегальної торгівлі “Філіп Морріс Україна”, навів приклад тютюнової галузі, де нелегальний ринок не зникає, а подекуди навіть зростає, створюючи перекоси конкуренції та прямі втрати для бюджету.
“Законодавча база в Україні зараз фактично ідеальна. Проблема в ефективності контролю за виконанням законів. Без цього створюється ситуація, коли білий бізнес змушений конкурувати з гравцями, які не платять податки. У даному випадку роль держави стає критичною”, – вважає Лукасевич.
В підсумку учасники дискусії дійшли висновку, що білий бізнес в Україні поступово переходить із категорії морального вибору в категорію економічної доцільності. Але остаточний успіх цієї трансформації залежить не лише від рішень бізнесу, а й від здатності держави забезпечити рівні правила гри для всіх.
