Шахрайські колцентри ошукують українців та іноземців
Україна стикається із серйозною проблемою шахрайських колцентрів, які маскуються під легальні установи та вимагають кошти під різними приводами. Нещодавно Eurojust повідомив про викриття такої мережі у Дніпрі, Івано-Франківську та Києві, де понад 400 потерпілих втратили понад 10 мільйонів євро.
Ці “офіси” переконують людей, що їхні банківські рахунки зламано, i спонукають переказати кошти на “безпечні” рахунки. Крім того, вони пропонують вигідні інвестиції або обіцяють повернути раніше втрачені кошти. Діяльність таких структур є добре організованою, з розподілом ролей між операторами, керівниками та технічними спеціалістами.
На противагу таким незаконним практикам, в Україні функціонують легальні контактні центри, які надають послуги клієнтам банків, магазинів, перевізників та технологічних компаній. Вони працюють за аутсорсинговою моделлю, надаючи послуги обслуговування, консультування, технічної підтримки тощо. Їхній дохід формується з оплати реальних послуг, а не з ошуканих людей.
Структура легального ринку контактних центрів
Два лідери українського ринку контактних центрів, “Телесвіт” і “Глобал Білгі”, мають спільного кінцевого власника – французького мільярдера Ксав’є Ньєля. Окрім них, на ринку також працюють “Сімплі Контакт Інтернешнл”, “КЦУ” та “Аделіна Аутсорсинг”. Ці компанії демонструють різні моделі власності: від активів міжнародного телекомунікаційного інвестора до українських підприємств із місцевими бенефіціарами.
Загалом сукупний виторг цих п’яти компаній у 2025 році становив близько 1,63 мільярда гривень. Однак для аутсорсингу колцентрів більш показовими є чотири профільні гравці, які разом отримали 796,66 мільйона гривень доходу та 57,69 мільйона гривень чистого прибутку. Це свідчить про рентабельність бізнесу на рівні 7,2%.
Конкуренція на цьому ринку відбувається за кількома параметрами: ціна, швидкість реагування, мовні компетенції, захист даних клієнтів. Крім того, автоматизація та впровадження технологічних рішень стають важливими конкурентними перевагами.
Шахрайська діяльність “дніпровських офісів”
Паралельно з легальним сегментом в Україні процвітають і шахрайські колцентри, які розгорнули масштабну злочинну діяльність. За даними Eurojust, ця мережа діяла в Дніпрі, Івано-Франківську та Києві, і понад 400 встановлених потерпілих втратили понад 10 мільйонів євро.
Колишня працівниця одного з таких “офісів” розповіла, що оператори використовували вигадані імена, видаючи себе за представників банківської безпеки, та створювали паніку, щоб змусити людей поспішно переказувати гроші. Зокрема, вона зазначила, що одного разу ошукала підприємця майже на 250 тисяч доларів.
Резонансу темі “дніпровських офісів” додало викрадення та вбивство громадянина України Ігоря Комарова на Балі у 2026 році. У відеозаписах, поширених після інциденту, Комаров розповідав про діяльність таких колцентрів.
Крім того, НАБУ та САП повідомили про підозру народному депутату Миколі Тищенку, який нібито вимагав понад 1 мільйон доларів від особи, причетної до колцентрів, за “кришування” їхньої діяльності.
Резонансна справа “Карфаген”
Одним із найгучніших розслідувань у цій сфері стала операція “Карфаген”, проведена НАБУ та САП. Її ключовим підозрюваним є заступник начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергій Кропива. За версією слідства, посадовець створив організацію, до якої залучив діючих прокурорів, і вони систематично отримували хабарі за “кришування” шахрайських колцентрів.
Серед інших фігурантів справи – Єлизавета Івахненко, водій Кропиви Сергій Куций та адвокат Олександр Дидич. Вони підозрюються у причетності до легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом.
Ця справа демонструє можливий механізм захисту шахрайських колцентрів – через корупційні зв’язки у правоохоронних органах. За версією слідства, частина коштів потерпілих могла йти на “дах” для непритягнення до відповідальності.
Зарплати в легальних та нелегальних колцентрах
Зарплати в легальних колцентрах можуть суттєво різнитися залежно від вимог до мови та складності роботи. Наприклад, вакансії з підтримкою українською пропонують 20-25 тисяч гривень на місяць, тоді як для чеської мови діапазон становить 42-50 тисяч гривень.
Натомість у шахрайських колцентрах працівникам обіцяли до 7% від отриманих від жертв коштів, але фактично виплачували значно менше – близько 300 гривень на день. Тож твердження, що в таких “офісах” платять більше, не підтверджується статистичними даними.
Розпізнати шахрайський колцентр допоможуть конкретні дії, а не лише назва посади. Якщо оператор видає себе за працівника банку, демонструє неіснуючий інвестиційний прибуток або переконує приховувати переказ – це ознаки нелегальної діяльності. Легальний контактний центр має надавати реальні послуги, а не обманювати клієнтів.
Таким чином, Україна стикається з двома паралельними реальностями на ринку колцентрів – легальним бізнесом аутсорсингу та розгалуженою мережею шахрайських “офісів”, які безжалісно ошукують довірливих людей. Ефективна протидія цьому явищу вимагає скоординованих зусиль правоохоронців, регуляторів та самого бізнесу.
