Як правильно звільнитися з роботи в Україні: покроковий гайд для працівника
Звільнення з роботи — це юридична процедура, яка має чіткий порядок. Якщо працівник не дотримується вимог трудового законодавства, він ризикує залишитися без виплат, зіпсувати трудову книжку або затягнути процес на тижні. Розуміння того, як правильно звільнитися, захищає права працівника і дозволяє уникнути конфліктів із роботодавцем.
З чого починається звільнення: заява про звільнення
Перший крок — подати письмову заяву роботодавцю. У заяві зазначається підстава: за власним бажанням, за угодою сторін або інша причина. Від підстави залежить строк відпрацювання та обсяг виплат.
За власним бажанням (стаття 38 КЗпП) працівник зобов’язаний попередити роботодавця за 2 тижні. Якщо є поважна причина — переїзд, хвороба, догляд за дитиною — строк відпрацювання можна скоротити або скасувати. У такому разі причину варто вказати в заяві і за можливості підтвердити документально.
Заяву потрібно подавати у двох примірниках або реєструвати у вхідній кореспонденції роботодавця. Якщо роботодавець відмовляється приймати заяву — її надсилають рекомендованим листом з описом вкладення. Дата отримання листа вважається днем подачі заяви.
Чи можна звільнитися без відпрацювання двох тижнів
Так, є кілька законних підстав не відпрацьовувати повний строк. Закон допускає звільнення без відпрацювання, якщо:
- працівник виходить на пенсію або вступає на навчання
- роботодавець порушує трудовий договір або законодавство
- стан здоров’я не дозволяє продовжувати роботу
- працівник переїжджає в іншу місцевість
- сторони домовилися про дострокове звільнення
Якщо роботодавець систематично затримує виплату зарплати — це вже є порушенням трудового договору, і працівник має право вимагати звільнення в будь-який зручний йому день.
Звільнення за угодою сторін: у чому різниця
Звільнення за угодою сторін (пункт 1 статті 36 КЗпП) — це інший механізм. Сторони домовляються про дату і умови розірвання трудового договору. Ніяких обов’язкових строків відпрацювання немає — лише взаємна домовленість. Це зручно, коли потрібно піти швидко, але роботодавець повинен погодитися.
Важлива деталь: після підписання угоди про звільнення відкликати заяву набагато складніше, ніж у випадку з власним бажанням. При звільненні за власним бажанням працівник має право відкликати заяву протягом двох тижнів, якщо на його місце вже не запрошений інший працівник у письмовій формі.
Що роботодавець зобов’язаний зробити в день звільнення
У день звільнення роботодавець зобов’язаний повністю розрахуватися з працівником. Це означає виплату всіх належних сум: зарплати за відпрацьований час, компенсації за невикористану відпустку, премій та інших нарахувань, передбачених трудовим договором або колективним договором.
Якщо виплата зарплати затримується — роботодавець несе відповідальність. Починаючи з наступного дня після звільнення, на суму боргу нараховується середній заробіток за кожен день затримки. Це пряма норма статті 117 КЗпП, яку більшість працівників просто не знає.
Також у день звільнення видають трудову книжку. Якщо роботодавець затримує її видачу — він також зобов’язаний компенсувати вимушений прогул за весь час затримки.
Що робити, якщо роботодавець не підписує заяву або затягує процес
Це поширена ситуація. Роботодавець не має права утримувати працівника проти його волі. Якщо після закінчення двотижневого строку роботодавець не оформив звільнення — працівник може просто не виходити на роботу. Самовільна відсутність після закінчення попередження не є прогулом.
Паралельно можна звернутися до Державної служби зайнятості або Державної інспекції праці зі скаргою на порушення трудового законодавства. Інспекція має право проводити перевірки та виносити припис роботодавцю.
Відпустка і лікарняний під час звільнення
Якщо у працівника є невикористані дні відпустки — він має право або взяти їх безпосередньо перед звільненням, або отримати грошову компенсацію. Роботодавець не може відмовити у виплаті компенсації за невикористану відпустку — це обов’язок, а не право роботодавця.
Якщо працівник захворів під час відпрацювання — лікарняний не переривається і не продовжує строк відпрацювання. Після одужання людина може вийти на роботу лише для отримання розрахунку та трудової книжки. Звільнення під час хвороби за ініціативи роботодавця — заборонено. Але за власним бажанням — можливо в будь-який момент.
Стаж роботи і запис у трудовій книжці
Запис про звільнення в трудовій книжці повинен містити точне формулювання відповідно до статті КЗпП. Від формулювання залежить стаж роботи, розрахунок майбутніх виплат і навіть репутація при влаштуванні на нову роботу.
Якщо звільнення проходить під час воєнного стану — загальні норми КЗпП продовжують діяти, але роботодавець може мати розширені повноваження щодо організації праці. Строки деяких процедур можуть відрізнятися — це варто уточнювати на момент звільнення, оскільки законодавство в умовах воєнного стану регулярно змінюється.
Практичні поради перед подачею заяви про звільнення
Перед тим як звільнитися, варто перевірити стан розрахунків із роботодавцем: чи немає заборгованості з зарплати, чи враховані всі робочі дні та понаднормові. Також слід уточнити кількість невикористаних днів відпустки — саме за цією цифрою розраховується компенсація.
Якщо в трудовому договорі є умова про випробувальний строк і він ще не закінчився — строк попередження при звільненні скорочується до 3 днів. Це стосується і роботодавця, якщо він хоче звільнити працівника як такого, що не пройшов випробування.
Зберігати копії всіх документів — заяви, наказу про звільнення, розрахункового листа — рекомендовано щонайменше рік після звільнення. У разі судового спору вони стають основними доказами.
