Як бізнес та суспільство формують нову реальність відповідальності під час війни
## Корпоративна соціальна відповідальність — новий інструмент синергії
Викликана війною криза кардинально змінює підхід компаній до соціальної взаємодії. Благодійність перестає бути разовою акцією і стає невід’ємною частиною стратегії. Учасники панельної дискусії “Бізнес і суспільство” на Business Wisdom Summit 2026 обговорили, як суспільна довіра трансформується в дієву інфраструктуру.
Засновник благодійного фонду Сергія Притули наголосив, що будь-яка цифра у звітах — це показник наявності інфраструктури, яка обслуговує довіру. На його переконання, прозорість, підзвітність та фаховість не дозволяють українському суспільству відкотитися назад. Відчуття соціальної відповідальності стає нормою, і це найкрутіше, що могло трапитися, хоч каталізатором і стала війна.
## “Добрі справи мають бути гучними”
Притула зазначив, що сучасні фонди вже не просто збирають кошти на закупівлі, а набули інституційної спроможності впливати на стан справ державного рівня. Вони часто впроваджують технологічні рішення на полі бою швидше за державний апарат.
Підприємець запропонував компаніям з іноземним капіталом, які продовжують працювати в Україні, але не фінансують воєнні потреби, змінити застарілі протоколи. “Ви зробили уже свій вибір, коли відкрили тут бізнес і вирішили заробляти гроші. Єдиною причиною вашого подальшого існування в країні є захист Збройних сил України”, — наголосив Притула.
## Корпоративна відповідальність починається з команди
На думку співзасновника SoftServe Тараса Кицмея, корпоративна соціальна відповідальність — це механізм, що здатний побудувати синергію між бізнесом і суспільством. Компанія вирішила зберігати робочі місця та виплачувати заробітну плату всім мобілізованим співробітникам, яких наразі налічується понад 400 осіб.
“Чи можете ви когось звільнити зі своєї сім’ї? Важко. Ми не можемо ставити тих, хто йде на війну, у гірші умови, ніж тих, хто залишився”, — підкреслив Кицмей.
Крім того, SoftServe створив корпоративний фонд “Відкриті очі”, який вже передав на фронт близько 400 повністю обладнаних евакуаційних машин. Фахівці компанії також на волонтерських засадах реалізували 86 цифрових проєктів для держави.
## Від багаторазової допомоги — до системної роботи
Директорка з комунікацій “Інтерпайп” Людмила Новак розповіла, що допомога армії стала питанням виживання для прифронтового заводу, чиї 1500 працівників нині у ЗСУ. Компанія створила штатну патронатну службу, яка безперервно забезпечує мобілізованих колег усім необхідним.
Водночас реінтеграція ветеранів на важке виробництво — справжній виклик. Щоб адаптувати робочі місця, “Інтерпайп” запровадив обов’язкову медичну та психологічну реабілітацію перед виходом у цех. Завдяки цьому компанія досягла безпрецедентного показника утримання ветеранів — 75%.
СЕО “Київського БКК” Юлія Ярмоленко наголосила, що для її компанії регулярні відправки продукції на фронт — це вже давно не просто їжа, а підтримка невидимого зв’язку з бійцями. Водночас компанія запросила фахівця з протез-хабу, щоб адаптувати робочі місця для ветеранів із важкими пораненнями.
## Корпоративна відповідальність як тренд
Директорка Vandog Agency Ірина Мєтньова зазначила, що чимало керівників досі плутають корпоративну соціальну відповідальність із ситуативними “добрими вчинками”. Проте суспільство стало надзвичайно чутливим до нещирості.
“Люди чітко бачать, де бренд реально зацікавлений у допомозі, а де відбувається “purpose washing” — коли роблять абищо, тільки щоб гарно виглядати”, — підкреслила експертка.
Справжня КСВ, навпаки, допомагає залучати інвесторів, клієнтів та найкращі таланти, адже сьогодні всі оцінюють справжні цінності компаній.
Директорка “Фундації Дім Рональда МакДональда в Україні” Галина Соловей закликала бізнес “думати серцем, але діяти системно”. На її переконання, ключ до успіху — відповідність місії, реальна проблема, яку вирішує проєкт, і довіра до партнера. Попри фокус на нагальних потребах, запит на довгострокові ініціативи нікуди не зник.
“Бізнес готовий йти у тривалі історії, тому що всі ми усвідомлюємо: ми маємо впливати на те, якою наша країна стане в майбутньому”, — підсумувала експертка.
