Випробувальний термін за законодавством України

Випробувальний термін: що каже законодавство України

Випробувальний термін — це передбачений трудовим законодавством України механізм, який дозволяє роботодавцю перевірити відповідність працівника посаді до остаточного оформлення трудових відносин. Водночас і сам працівник отримує час, щоб оцінити умови роботи та вирішити, чи підходить йому це місце. Основні правила регулює Кодекс законів про працю України — зокрема статті 26–28.

Яка максимальна тривалість випробувального терміну за законом

Стандартний строк випробування для звичайних працівників не може перевищувати трьох місяців. Для керівників підприємств, їх заступників, головних бухгалтерів та їхніх заступників, керівників відокремлених підрозділів законодавство допускає строк до шести місяців.

Важливий нюанс: якщо працівник хворів або був відсутній з інших поважних причин, ці дні не зараховуються до строку випробування. Фактично термін може розтягнутися. Про це знають далеко не всі.

Чи обовʼязково вказувати випробувальний термін у трудовому договорі

Так. Умова про випробування має бути зафіксована безпосередньо у наказі про прийняття на роботу або у трудовому договорі. Якщо це не прописано — вважається, що особа прийнята без випробування. Усна домовленість юридичної сили не має.

При оформленні на роботу варто уважно читати документи перед підписанням. Якщо у наказі зазначено строк випробування, а в договорі — ні, пріоритет матиме той документ, де умова прописана чітко.

Кому не можна встановлювати випробувальний термін

Трудове законодавство прямо забороняє встановлювати випробування для певних категорій осіб. Роботодавець не має права цього робити щодо:

  • осіб, які не досягли 18 років;
  • молодих спеціалістів після закінчення навчальних закладів, якщо вони вперше влаштовуються за фахом;
  • осіб, звільнених у запас після військової або альтернативної служби;
  • інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертизи;
  • вагітних жінок;
  • осіб, обраних на посаду за конкурсом;
  • тимчасових і сезонних працівників.

Якщо роботодавець все ж встановив випробування для когось із цього переліку — така умова є незаконною і не має правової сили навіть за підписаним договором.

Чи отримує працівник зарплату під час випробувального терміну

Так, і в повному розмірі. Виплата зарплати під час випробування нічим не відрізняється від звичайного режиму. Законодавство не передбачає зменшення окладу або будь-яких інших обмежень у виплатах у цей період.

Якщо роботодавець пропонує нижчу ставку «на час випробування», а після — обіцяє підвищити, це не відповідає вимогам трудового законодавства. Умова про оплату праці має відповідати штатному розкладу та умовам договору вже з першого дня роботи.

Чи має право працівник на лікарняний і відпустку під час випробування

Право на лікарняний зберігається повністю. Якщо людина захворіла під час випробувального терміну, вона має право отримати допомогу по тимчасовій непрацездатності в загальному порядку. При цьому дні хвороби, як уже зазначалося, не входять до строку випробування.

Щодо відпустки: за загальним правилом, право на щорічну оплачувану відпустку виникає після шести місяців безперервної роботи. Під час випробувального терміну, який зазвичай коротший, скористатися нею практично неможливо. Але стаж роботи починає відраховуватися з першого дня.

Як роботодавець може звільнити працівника під час випробування

Якщо роботодавець вважає, що працівник не відповідає посаді, він може розірвати трудовий договір до закінчення строку випробування. Зробити це можна лише за умови письмового попередження за три дні. Виплата вихідної допомоги в такому разі законом не передбачена.

Але є обмеження. Звільнення з роботи в цей період не може відбутися, якщо працівник перебуває на лікарняному або у відпустці. Таке звільнення буде незаконним незалежно від підстав, які наводить роботодавець.

Що відбувається після закінчення випробувального терміну

Якщо строк закінчився, а людина продовжує працювати — вона вважається такою, що пройшла випробування. Жодного додаткового наказу або підтвердження не потрібно. Подальше звільнення з роботи можливе лише на загальних підставах, передбачених трудовим законодавством.

Деякі роботодавці намагаються «продовжити» випробувальний термін понад встановлені законом строки. Це незаконно. Ніякі додаткові угоди або накази не дають права збільшити тривалість понад три або шість місяців відповідно.

Чи може сам працівник звільнитися під час випробування

Так. Якщо людина вирішила, що робота їй не підходить, вона має право розірвати трудовий договір за власною ініціативою, попередивши роботодавця письмово за три дні. Це коротший строк порівняно зі стандартними двома тижнями, які діють у звичайних умовах.

Після подачі заяви роботодавець зобовʼязаний провести повний розрахунок у день звільнення — виплатити зарплату за відпрацьований час і компенсацію за невикористану відпустку, якщо вона нарахована.

Типові порушення роботодавців під час випробувального терміну

На практиці трапляються ситуації, коли умови праці під час випробування порушуються. Найпоширеніші — занижена зарплата, відсутність офіційного оформлення, усні обіцянки щодо подальшого підвищення. Працівник, якого не оформили офіційно з першого дня, фактично не має жодного захисту.

Також непоодинокі випадки, коли звільнення відбувається без письмового попередження за три дні або в момент, коли людина хворіє. Такі дії роботодавця можна оскаржити в суді або звернутися до Державної служби України з питань праці.

Права працівника під час випробувального терміну є такими самими, як і в будь-який інший період трудових відносин. Жодного «спрощеного» статусу законодавство не передбачає.