Під час війни “зарплати в конвертах” процвітають
Незважаючи на діджиталізацію податкової, ризик-орієнтований підхід до перевірок та курс уряду на детінізацію, схема “зарплат у конвертах” суттєво зросла за минулий рік і стала найбільшою “сірою” схемою в країні.
## Масштаби тіньової зайнятості
Згідно з даними, до початку повномасштабного вторгнення в Україні кількість неформально зайнятого населення віком 15-70 років становила понад 3 млн осіб, що складало 19,5% від загальної кількості зайнятих. З них близько 1,8 млн були зайняті не за наймом.
Після 24 лютого 2022 року Державна служба статистики припинила публікацію даних про неформальну зайнятість. Однак результати опитування ЮНІСЕФ у 2024 році дають змогу оцінити ситуацію під час війни. За цими даними, неофіційно працювали 14% усіх працівників, а ще 4% займалися індивідуальною діяльністю без офіційного оформлення, загалом близько 18% від загальної кількості зайнятих.
Це на 2% менше, ніж до війни, що пояснюється зменшенням загальної зайнятості в цивільному секторі. Станом на 2023 рік, за оцінками, кількість неофіційно зайнятих складає близько 1,9 млн осіб.
## Утрати бюджету
Згідно з розрахунками, неофіційно зайняті за наймом отримали понад 250 млрд грн доходу, з якого, якби його оподатковували, до бюджету мало надійти майже 125 млрд грн. Однак респонденти схильні занижувати свої доходи, тому ця оцінка є мінімальною.
Альтернативний підрахунок показує, що фактично виплачувана середня зарплата могла бути значно вищою за офіційно задекларовану мінімальну. У такому разі втрати бюджету від схеми “мінімалка + конверт” могли сягати 133,5 млрд грн.
## Парадокси у рітейлі
Яскравим прикладом масштабного використання “зарплат у конвертах” є галузь роздрібної торгівлі. Середні зарплати в топ-50 мережах коливаються від 8 тис. до 60 тис. грн на місяць, що свідчить про масштабне застосування схем ухилення від оподаткування.
Якщо у 2021 році втрати держави від недоплачених податків у цій галузі складали 13 млрд грн, то в 2024-му вони вже сягнули 37,2 млрд грн.
## Що робити?
Ключовим чинником тінізації зарплат є надмірне податкове навантаження на фонд оплати праці, яке наразі перевищує 50%. Для мінімізації цих схем необхідно суттєво знизити це навантаження до цільового показника у 20%, компенсуючи бюджетні втрати за рахунок інших податків.
Важливим є також вирішення проблеми з прив’язкою субсидій до офіційних доходів, а також спрощення процедур оформлення працівників для малого бізнесу. Без комплексної податкової реформи, яка б передбачала зниження навантаження на фонд оплати праці, держава й надалі втрачатиме значні ресурси, вкрай необхідні для оборони країни.
