Оренда квартир б’є рекорди: молодь віддає до 76% доходів на житло в найдорожчих регіонах

Оренда квартир б'є рекорди: молодь віддає до 76% доходів на житло в найдорожчих регіонах

Доступність житла для молодих українців: нерівномірна реальність

Оренда однокімнатних квартир дедалі більше навантажує бюджети молодих українських працівників. За даними дослідження OLX Нерухомість, в окремих містах ціна оренди перевищує 75% медіанної зарплати цієї категорії.

Нерівномірний тягар оренди

Найвище навантаження на доходи молоді спостерігається в Ужгороді та Львові. Тут медіанна вартість орендної плати за однокімнатне житло сягає понад 76% медіанної зарплати. До трійки лідерів за цим показником входить також Івано-Франківськ із 60%. У Києві орендне навантаження становить близько 58% медіанної зарплати.

Дещо нижчі показники в Чернівцях, Луцьку (51%) та Тернополі (50%). У Вінниці, Одесі, Хмельницькому орендна плата забирає 43-48% доходу молодих працівників.

На рівні 41% медіанної зарплати оренда однокімнатного житла в Черкасах, Дніпрі та Рівному. Полтаву й Житомир можна віднести до регіонів із “помірним” орендним навантаженням — близько 38%.

Накопичення на власне житло: нерівні можливості

Істотна різниця між містами помітна і в термінах, необхідних для накопичення на власне однокімнатне житло. За умови, що вся медіанна зарплата молодої людини спрямовується на заощадження, найдовші терміни — близько 10 років — зафіксовано в Києві, Львові та Ужгороді.

Близько 8 років знадобилося б для накопичення в Чернівцях і Вінниці. У Луцьку, Рівному та Тернополі цей термін скоротився б до 7 років.

У Житомирі, Одесі, Хмельницькому, Черкасах та Івано-Франківську молодь могла б заощадити впродовж 6 років. У Полтаві цей термін становив би приблизно 5 років.

Найкоротші терміни накопичення — 2-4 роки — зафіксовано в Запоріжжі, Херсоні, Дніпрі, Кропивницькому, Чернігові, Харкові, Сумах та Миколаєві.

Отже, різниця в доступності власного житла для молодих українців між різними регіонами може сягати п’ятикратного розриву — від 2 до 10 років накопичень.

Водночас ці розрахунки є умовними, оскільки не враховують витрати на інші потреби, зміни доходів і цін на нерухомість. Проте вони наочно демонструють нерівномірність ситуації з забезпеченням житлом молодих мешканців різних міст.