Кадровий голод на ринку праці України
Наразі в Україні кількість відкритих вакансій майже вдвічі перевищує число зареєстрованих безробітних. За даними Державної служби зайнятості, станом на кінець червня роботодавці шукали близько 235 тисяч працівників, тоді як офіційний статус безробітного мали лише 93 тисячі громадян. Це означає, що на одного безробітного припадає майже дві вакансії, а загальний дефіцит кадрів становить близько 88 тисяч людей.
Найбільші труднощі з пошуком персоналу спостерігаються у Харківській, Дніпропетровській, Одеській, Полтавській, Київській, Миколаївській та Львівській областях. Найбільше пропозицій роботи зосереджено у Києві (майже третина всіх вакансій), Львівській (20,9 тисячі), Дніпропетровській (17,8 тисячі), Київській (15,5 тисячі), Одеській (13,7 тисячі) та Харківській (10,5 тисячі) областях.
Кадровий голод найвідчутніший для кваліфікованих робітників. Роботодавці найбільше потребують електромонтерів, слюсарів, сантехніків, електриків, монтерів колії, слюсарів аварійно-відновлювальних робіт, зварників, електрогазозварників, автослюсарів та водіїв.
Причини дефіциту кадрів
Такий значний дисбаланс на ринку праці України пов’язаний із внутрішньою міграцією населення та релокацією підприємств. Через це попит на працівників зростає у відносно безпечних регіонах країни, тоді як на прифронтових територіях економічна активність, навпаки, скорочується.
Брак робочої сили є головною перешкодою для діяльності українських підприємств у воєнний час. За даними останніх досліджень, кадровий дефіцит відчувають рекордні 69% компаній в Україні — це найвищий показник за весь час спостережень.
Нові можливості
Ситуація, що склалася на ринку праці, створює нові можливості як для роботодавців, так і для найманих працівників. Для перших це шанс залучити висококваліфікованих фахівців, запропонувавши їм конкурентні умови та перспективи розвитку. Для других — можливість змінити сферу діяльності, підвищити кваліфікацію або ж спробувати себе у новій ролі.
Загалом можна констатувати, що Україна переживає непростий період на ринку праці. Однак ці виклики можуть стати поштовхом до позитивних змін, якщо обидві сторони — роботодавці та шукачі роботи — продемонструють гнучкість, взаєморозуміння та готовність до конструктивного діалогу.
