Розірвання трудового договору в Україні: що потрібно знати працівнику
Розірвання трудового договору — одна з найпоширеніших ситуацій у трудових відносинах. Незалежно від підстави звільнення, і роботодавець, і працівник зобов’язані дотримуватись вимог Кодексу законів про працю України. Порушення процедури з будь-якого боку може мати юридичні наслідки.
Які бувають підстави для розірвання трудового договору
Трудовий договір може бути розірваний з ініціативи працівника, з ініціативи роботодавця або за угодою сторін. Кожна підстава має свої умови та строки.
За власним бажанням працівник подає заяву за два тижні до дати звільнення. Протягом цього часу він може відкликати заяву. Якщо роботодавець не видає наказ і не розраховує працівника у визначений день — звільнення вважається таким, що не відбулось, і працівник має право продовжити роботу.
За угодою сторін дата і умови звільнення визначаються спільно. Двотижневий строк відпрацювання в цьому випадку не є обов’язковим. Угоду краще фіксувати письмово.
Коли роботодавець має право розірвати трудовий договір
Звільнення з роботи з ініціативи роботодавця можливе лише у випадках, прямо передбачених законом. Найпоширеніші підстави:
- скорочення чисельності або штату працівників;
- систематичне невиконання трудових обов’язків без поважних причин;
- прогул — відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважної причини;
- поява на роботі в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння;
- розкрадання майна роботодавця, встановлене судом або уповноваженим органом;
- ліквідація підприємства.
Роботодавець не може звільнити працівника без законної підстави. Формулювання у наказі повинно відповідати конкретній статті КЗпП. Якщо підстава сформульована неправильно або відсутня — звільнення можна оскаржити в суді.
Кого не можна звільняти навіть при наявності підстав
Трудове законодавство встановлює пряму заборону на розірвання трудового договору з окремими категоріями працівників. Роботодавець не має права звільнити за власною ініціативою:
– вагітних жінок і матерів дітей до трьох років (у деяких випадках — до шести);
– працівника під час лікарняного або відпустки — за винятком ліквідації підприємства;
– неповнолітніх — без згоди служби у справах дітей.
Ці обмеження діють навіть у воєнний час, хоча законодавство про роботу під час воєнного стану передбачає певні особливості для роботодавців у зоні бойових дій або при форс-мажорних обставинах.
Що повинен отримати працівник при звільненні
У день звільнення роботодавець зобов’язаний видати трудову книжку та провести повний розрахунок. Виплата зарплати при звільненні включає:
– заробітну плату за фактично відпрацьований час;
– компенсацію за невикористану відпустку — незалежно від кількості невикористаних днів і підстави звільнення.
Якщо виплата зарплати затримується, працівник має право на компенсацію середнього заробітку за кожен день затримки — до моменту фактичного розрахунку. Це пряма норма КЗпП, яку часто ігнорують роботодавці.
Чи обов’язкове відпрацювання двох тижнів
Двотижневий строк — загальне правило, але не абсолютне. Відпрацювання не є обов’язковим, якщо:
– роботодавець погоджується звільнити раніше;
– працівник не може продовжувати роботу через хворобу, переїзд, вступ до навчального закладу чи інші поважні причини;
– роботодавець порушує трудове законодавство — у такому разі працівник має право вимагати звільнення у строк, який він сам зазначить.
Якщо під час відпрацювання працівник іде на лікарняний, строк попередження не зупиняється. Дата звільнення настає у визначений день, навіть якщо працівник перебуває на лікарняному. Єдиний виняток — якщо самого дня звільнення він хворіє, дата переноситься на перший робочий день після закриття лікарняного аркуша.
Розірвання строкового трудового договору: особливості
Строковий трудовий договір закінчується після завершення обумовленого строку або виконання певної роботи. Проте дострокове розірвання також можливе — за тими самими підставами, що й для безстрокового договору.
Якщо роботодавець не попереджає працівника про закінчення строку і той продовжує працювати — договір автоматично стає безстроковим. Це важлива деталь, яку не завжди знають працівники при оформленні на роботу за строковим контрактом.
Що робити, якщо звільнення незаконне
Якщо розірвання трудового договору відбулось з порушенням закону, працівник має право звернутись до суду протягом одного місяця з дня отримання наказу про звільнення або трудової книжки.
Суд може поновити працівника на посаді та зобов’язати роботодавця виплатити середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Стаж роботи за цей період також зараховується.
Паралельно можна подати скаргу до Державної служби з питань праці. Це не замінює судовий захист, але може пришвидшити реакцію роботодавця та зафіксувати порушення офіційно.
Практичні поради при звільненні
Заяву про звільнення завжди подавати у двох примірниках або надсилати рекомендованим листом — щоб мати підтвердження дати подачі. Наказ про звільнення потрібно отримати особисто під підпис або вимагати надіслати поштою. Розрахунковий лист із зазначенням усіх нарахованих і виплачених сум — також обов’язковий документ. Якщо роботодавець відмовляє у видачі трудової книжки, це є окремим порушенням, за яке передбачена відповідальність.
